11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів, який відзначається за ініціативою ООН.

У цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.

Це пам’ятна дата, яка відзначається на честь події, яка мала місце 11 квітня 1945 року, коли в’язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Саме цей день входження американців на територію Бухенвальду – і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів».

Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.

Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, з них більше 11 мільйонів були знищені.

На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів – це день, коли ми вшановуємо подвиг борців антифашистського опору, висловлюємо повагу старшому поколінню, на долю якого випали неймовірні муки і страждання.

Щорічно в цей день Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей – це справжні уроки мужності для молодого покоління.

Уклонімося мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтабору. Наш праведний обов’язок – пам’ятати про борців антифашистського опору задля збереження історичної пам’яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування.

Трагедія Другої світової війни повторюється і сьогодні. З початком жорстокої російської агресії сотні наших військових перебувають у російському полоні в невимовно важких умовах. Вони повертаються виснажені й хворі, але незломлені.

Сподіваємося, що всі українські полонені, які зараз перебувають у російських таборах, обов’язково повернуться до своїх рідних.

Пам’ятаємо страшні сторінки історії, аби подолати ворога, який загрожує не лише Україні, а й усьому цивілізованому світу, нашій безпеці та стабільності.