Страницы

понеділок, 14 вересня 2026 р.

 День фізичної культури і спорту у нашій школі!

Спорт — це сила, здоров’я, гарний настрій та вміння працювати в команді! Саме під таким девізом у нашій школі пройшли сьогодні заходи, присвячені Дню фізичної культури і спорту України.
На жаль, погода цього дня не дозволила нам провести всі заплановані активності на шкільному подвір’ї, адже надворі дощило. Але це зовсім не стало на заваді гарному настрою та спортивному духу!
Олімпійські уроки відбулися у класних кімнатах. Учні дізналися більше про історію Олімпійських ігор, видатних спортсменів, олімпійські цінності та важливість фізичної активності у повсякденному житті.
Діти із задоволенням виконували руханки, брали участь у спортивних вправах, відповідали на запитання вікторин та демонстрували свої знання про спорт.
Навіть коли за вікном дощ, у школі може бути сонячно від дитячих усмішок, енергії та позитивних емоцій!
Бажаємо нашим учням бути активними, сильними, витривалими та завжди прагнути до нових перемог — у спорті, навчанні та житті!
Рух — це життя! Спорт — це сила! Разом — до нових перемог!
















 Вибори Президента школи у Вознесенській гімназії №2 тривають!

Перший етап виборчої кампанії завершено!
У визначений термін учні мали можливість подати свої кандидатури на посаду Президента школи. І сьогодні ми раді представити тих, хто готовий взяти на себе відповідальність, проявити ініціативу та представляти інтереси учнівської спільноти.
Наші кандидати:
Грудницька Аліна — учениця 7 класу
Бондаренко Марія — учениця 8 класу
Якименко Ірина — учениця 8 класу
Кожна з кандидаток уже представила свою передвиборчу програму та записала відеозвернення до учнів гімназії
Попереду — ІІ етап виборів: передвиборча кампанія, який триватиме з 14.09 до 18.09.
Дівчата матимуть можливість розповісти більше про свої ідеї, плани та бачення розвитку учнівського самоврядування.
А вже 21 вересня відбудеться головна подія — вибори Президента школи!
Бажаємо нашим кандидаткам впевненості, наснаги, цікавих ідей та гідної участі у виборчій кампанії!
Слідкуйте за новинами — попереду знайомство з програмами кандидаток та їхніми відеозверненнями!



пʼятниця, 11 вересня 2026 р.

 устріч загальношкільного батьківського комітету гімназії №2

10 вересня у тимчасовому укритті гімназії №2 відбулися збори загальношкільного батьківського комітету.

Зустріч стала чудовою нагодою не лише обговорити важливі питання життя нашої гімназії, а й подякувати людям, які протягом тривалого часу докладали чимало зусиль для підтримки закладу, учнів та педагогічного колективу.

Директор гімназії Волков Олександр Володимирович привітав присутніх та вручив Подяки голові БФ «НАДІЯ» Жигайло Галині Леонідівні та голові загальношкільного батьківського комітету Попадинець Наталії Валеріївні.

Для Наталії Валеріївни цей рік став особливим — вона, на жаль, складає свої повноваження голови батьківського комітету, адже її діти вже завершили навчання у гімназії. Щиро дякуємо їй за активну громадянську позицію, небайдужість, підтримку та багаторічну плідну працю на благо нашої шкільної спільноти. 💐

Під час зборів Галина Леонідівна Жигайло представила звіт про рух коштів та придбання, здійснені для потреб гімназії. Відкрите обговорення фінансових питань є важливою складовою довіри та партнерства між батьками, адміністрацією і благодійниками.

Одним із важливих моментів зустрічі стало обрання нової голови загальношкільного батьківського комітету. Нею стала Потужна Оксана Миколаївна. Бажаємо Оксані Миколаївні наснаги, успіхів, підтримки батьківської спільноти та плідної роботи задля добробуту наших дітей! 🤝

Також під час зборів обговорили низку важливих питань, які сьогодні особливо актуальні для освітнього процесу:

🔹 безпека учнів та організація освітнього процесу в умовах воєнного часу;
🔹 особливості навчання та взаємодії учнів, батьків і педагогів;
🔹 організація та якість харчування;
🔹 участь та долучення гімназії до проєкту «Хвилька»;
🔹 інші актуальні питання шкільного життя.

Такі зустрічі — це можливість почути думки батьків, разом визначити пріоритети та знаходити рішення важливих питань.

💙💛 Дякуємо всім батькам, благодійникам, адміністрації та педагогам за небайдужість, підтримку й готовність спільними зусиллями створювати безпечне та комфортне середовище для наших дітей!







 

 ПАМ’ЯТАЄМО. ШАНУЄМО. НЕ ЗАБУВАЄМО

Сьогодні у нашій школі відбувся єдиний Загальнонаціональний урок пам’яті, приурочений до Дня пам’яті захисників України, які віддали своє життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Це був особливий урок… Урок не лише про історію. Урок про людські долі, мужність, любов до Батьківщини та ціну, яку українці платять за право жити у вільній Україні.
Особливо щемливою стала подія, яка назавжди залишиться в історії нашої школи — урочисте відкриття меморіальної дошки нашому загиблому випускнику Агапі́тову Сергію.
Колись він сидів за шкільною партою, мріяв, будував плани на майбутнє… Тут його знали дитиною, учнем, товаришем. А сьогодні його ім’я навіки вписане в історію нашої школи та в пам’ять кожного, хто його знав.
Меморіальна дошка — це не просто граніт і викарбуване ім’я.
Це нагадування про Героя.
Це наша вдячність.
Це біль рідних і близьких.
Це пам’ять поколінь.
Це обіцянка — не забути.
Під час заходу ми також поклали квіти на Алеї пам’яті, схиливши голови перед тими, хто віддав найдорожче — власне життя — заради України. Квіти лягали до пам’ятних знаків, а разом із ними — наша шана, наша вдячність і наша молитва.
Ми не маємо права забувати тих, завдяки кому сьогодні можемо навчатися, працювати, обіймати рідних і називати Україну своєю Батьківщиною.
Вічна пам’ять Героям, які віддали життя за Україну!
Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті, у наших серцях, у майбутньому України.












 

ПАМ’ЯТІ НАШОГО ГЕРОЯ — СЕРГІЯ АГАПІТОВА

Є імена, які не можна забути. Є люди, чия історія назавжди залишається частиною історії рідної школи, міста, країни. Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого випускника — Агапітова Сергія.

11 вересня 2026 року відбулося відкриття меморіальної дошки на честь Героя, який віддав найдорожче — своє життя — за Україну.

02 березня 2022 року Сергій загинув, захищаючи рідну землю. Йому було лише 22 роки… За день до свого 23-го дня народження.

Здавалося, попереду було ціле життя. Мрії, плани, родина, улюблена справа, нові дороги… Але війна забрала його майбутнє, залишивши нам пам’ять і безмежну вдячність.

На заході були присутні люди, для яких Сергій назавжди залишиться не просто Героєм із меморіальної дошки, а сином, учнем, другом, однокласником, побратимом.

Разом із нами пам’ять Сергія вшанували його мама Агапітова Ганна Василівна, його класний керівник Туряниця Лідія Володимирівна, яка пам’ятає Сергія ще школярем, та однокласник Кравченко Владислав Володимирович, із яким разом пройдено частину незабутнього шкільного життя.

Зі спогадів присутніх перед нами поставав звичайний хлопець із надзвичайно добрим серцем. Згадували його дитинство, юність, шкільні роки. Згадували захоплення Сергія птахами — він любив голубів, перепілок, папуг. Любив працювати, не боявся труднощів, був працьовитим і відповідальним.

А коли прийшла війна, він не шукав виправдань і не чекав, поки хтось інший стане на захист. Сергій відразу став до лав територіальної оборони. Він підвозив усе необхідне тим, хто обороняв місто, допомагав готувати «коктейлі Молотова», був там, де було небезпечно. Він зустрічав ворога не зі страхом, а з усвідомленням того, що за його спиною — рідний дім, рідне місто, його земля та люди, яких він любив. Такі вчинки не потребують гучних слів. Сергій просто робив те, що вважав своїм обов’язком. І саме тому сьогодні його ім’я назавжди викарбуване не лише на меморіальній дошці. Воно викарбуване в наших серцях.

Меморіальна дошка — це не просто знак пам’яті. Це нагадування кожному учневі, який щодня проходить повз неї: наша свобода має ціну. За мирне небо, за можливість навчатися, мріяти, сміятися і жити — хтось віддав своє життя. Ми хочемо, щоб майбутні покоління знали Сергія не лише як Героя, який загинув у перші дні великої війни.

А як хлопця, який любив життя. Любив птахів. Любив працювати. Мав свої мрії. Навчався у нашій школі. Мав друзів. Мав маму, яка його безмежно любила.

І як людину, яка у найстрашніший момент зробила свій вибір — стати на захист Батьківщини.

Сергію, сьогодні ми говоримо тобі:

Ми пам’ятаємо.
Ми вдячні.
Ми не забудемо.

Твій подвиг житиме доти, доки житиме пам’ять про тебе.

Вічна слава Герою України!
Вічна пам’ять нашому випускнику — Агапітову Сергію.

02.03.2022 — назавжди в наших серцях.

Герої не вмирають. Вони живуть у пам’яті тих, за кого віддали своє життя.