Герої серед нас: зустріч, що гартує дух

Сьогодні, у День українського добровольця, учні 11-А та 9-Б класів мали за честь зустрітися з людиною сталевої волі — Дмитром Дмитровичем Водяновичем.

Зустріч відбулася у затишних стінах Бібліотеки №1 КЗ «Бібліотечна мережа м. Вознесенська». Пан Дмитро — боєць в/ч А-7125/123 ТРО м. Вознесенська. Його шлях — це історія справжнього добровольця: від перших днів у лавах місцевої тероборони до служби у 101-й бригаді Закарпатського ТРО.

Найважчим випробуванням для захисника став Бахмут. Саме там він потрапив у полон, де провів два довгих місяці, доки не повернувся додому завдяки обміну. Слухаючи розповіді про службу та фронтові будні, учні завмирали від кожного слова. Це не просто історія з підручника — це наше сьогодення, загартоване вогнем і мужністю.

Особливо відгукнулися в серцях молоді слова пана Дмитра про майбутнє. Попри пережите, він наголосив: Україна сьогодні — це країна можливостей. Саме від нинішніх випускників та школярів залежить, якою буде наша держава після перемоги, адже свобода дає шанс кожному реалізувати себе на рідній землі.

Дякуємо Дмитру Дмитровичу за щирість, незламність та за те, що тримаєте небо над нами!

Разом до Перемоги! Слава Україні!

 

Ти як? Мистецтво бути спокійним!

11 березня в нашому 7-му класі було незвично тихо, затишно і… дуже щиро. Ми говорили про те, що неможливо побачити очима, але що визначає наш день — про наше ментальне здоров’я.

Підлітковий вік — це час бурхливих емоцій, тому ми вчилися «приборкувати» шторми всередині за допомогою простих, але дієвих технік. Як це було?

Розминка «Дзеркало і мавпа»: ми вчилися відчувати одне одного та синхронізуватися через рухи. Сміх — найкращі ліки від напруги!

 «Струси з себе стрес»: буквально скидали з плечей та рук втому й тривожність, що накопичилися за тиждень.

«Метелик»: опанували техніку самозаспокоєння, яка допомагає повернути відчуття безпеки тут і зараз.

«Емоція як повітряні кульки»: розбиралися, як наші почуття можуть «надуватися» і як правильно давати їм вихід, щоб вони не «луснули» в невідповідний момент.

Особливо зворушливою була творча частина. Учні заповнювали кольорами «Посудини емоцій», де кожен відтінок відповідав поточному стану. А потім — створювали власний «Рецепт щастя».

На папері з’являлися малюнки того, що робить дітей щасливими: від теплих обіймів кота до перемог у відеоіграх чи прогулянок з друзями. Виявилося, що щастя — у дрібницях, які ми часто не помічаємо в буденній метушні.

Дякуємо нашим семикласникам за відкритість! Пам’ятайте: піклуватися про свій внутрішній стан — це не розкіш, а надважлива суперсила. 

 

 

День, коли Вознесенськ вистояв!

Сьогодні у стінах нашої школи особлива атмосфера. Ми згадуємо події 2 березня 2022 року — день, який назавжди увійшов в історію нашого рідного Вознесенська як символ незламності, єдності та справжнього українського духу. Саме тоді ворог намагався прорватися через наше місто, щоб відкрити шлях на Одесу та захопити стратегічні об'єкти. Але плани окупантів розбилися об міць наших захисників: 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, територіальної оборони, поліції та звичайних вознесенців, які стали на захист свого дому, які зупинили ворожу колону, не дали ворогу просунутися. Мій незламний Вознесенськ – місто-фортеця, яку не підкорити.

Наші вчителі розповіли учням про «Битву за Вознесенськ», яка врятувала не лише наше місто, а й увесь південь України. Ми схилили голови в пам'ять про Героїв, які віддали життя за наш мирний ранок. Їхні імена — у наших серцях. Ми пишаємося тим, що живемо в Місті-герої України. Цей день навчив нас найголовнішому: коли ми разом — ми непереможні!

Дякуємо нашим захисникам за можливість навчатися, мріяти та будувати майбутнє у вільному українському Вознесенську!

Слава Україні! Героям Слава! 

 

 

 

Сьогодні, 24 лютого 2026 року, ми вкотре згадуємо ранок, що розділив наше життя на «до» та «після». Минуло чотири роки від початку повномасштабного вторгнення — 1461-й день мужності, болю, віри та неймовірної єдності українського народу.

У стінах нашої школи цей день став символом пам’яті та вдячності. Ми провели низку заходів, об’єднаних темою «Чотири роки стійкості»:

Спільно долучилися до Національної хвилини мовчання, згадуючи кожного захисника та захисницю, які віддали життя за наше право вчитися у вільній Україні.

Уроки мужності «Шлях до Перемоги». Учні 1-11 класів переглядали хроніки незламності та обговорювали важливі етапи нашої боротьби за незалежність.

          «Дитячі долоні тримають Україну». Наші діти мріяли, писали листи захисникам, створювали «карти вільної України»,  де замість тривог — щирі дитячі мрії про мирне небо.

Ці чотири роки змінили нас. Наші діти подорослішали швидше, ніж ми могли уявити, але вони точно знають ціну свободи. Ми вистояли. Ми боремося. Ми переможемо!

Дякуємо ЗСУ за можливість продовжувати навчання!

️

 

 Ти як? Піклуємося про ментальне здоров’я разом!

У нашому 5-Б класі відбулася надзвичайно важлива та тепла розмова, присвячена актуальній темі: «Ти як? Ментальне здоров’я».

У світі, де події змінюються щохвилини, навчити дітей розуміти себе та підтримувати інших — це наше пріоритетне завдання. Нашою метою було не просто пояснити, що таке «ментальне здоров’я», а й створити простір, де кожен учень почуватиметься почутим.

Захід пройшов у форматі бесіди з елементами тренінгу. Ми не просто говорили, а багато практикували:

«Мій настрій сьогодні»: за допомогою кольорів та смайлів учні вчилися ідентифікувати свій стан.

«Коло підтримки»: визначили тих «супергероїв» (батьків, вчителів, друзів), до яких завжди можна звернутися по допомогу.

«Скринька добрих слів»: мабуть, найтепліший момент! Діти обмінювалися компліментами та словами підтримки, що миттєво зарядило клас позитивом.

«Спокійне серце»: опанували прості дихальні техніки, які допомагають заспокоїтися у стресових ситуаціях.

Робота в групах: моделювали ситуації «Як допомогти другу?», вчилися емпатії та вмінню бути поруч у складну хвилину.

Це надзвичайно важливо, бо такі заходи допомагають дітям стати емоційно грамотними та стійкими. Ми побачили щирі очі, відкритість та справжню готовність підтримувати один одного. Психологічний клімат у класі став ще теплішим!

Пам’ятаймо: запитати «Ти як?» — це вияв турботи, який може змінити чийсь день.

Дякуємо нашим п'ятикласникам за активність та щирість!